Днями в Делі відкрилася виставка художніх робіт нашої співвітчизниці Галини Чодхарі, що вже майже 20 років живе в Індії. На своїх полотнах майстер вилила найкращі враження від обох своїх Батьківщин
Наприкінці лютого вперше в столиці Індії українка з Тернополя представила свою колекцію картин. Минулого року в травні її роботи вже виставлялися в іншому штаті Індії, тоді Галина у ошатній вишиванці вперше ознайомила індійців з українським баченням краси індійського буття. Виставка відбулася в Міжнародному меморіальному тресті Реріхів (International Roerich Memorial Trust, меморіальна садиба-музей петербурзьких художників в долині Куллу, Гімалаї). Випускниця Львівського інституту декоративного і прикладного мистецтва працювала заради цього майже десятиліття і мріяла про художню презентацію в Гімалаях цілих 17 років.
Галина опинилася в Індії у 1998-му – приїхала сюди за державною грантовою програмою місцевого уряду вивчати індійські танці та мистецтво. Потім одружилася тут і з 2006-го оселилася в Азії на постійно.
“Перша книжка, що ввела мене в світ індійської літератури – збірка поезії стародавнього поета Калідаса. Вона справила на мене таке враження, що опісля з’явилася ціла серія картин з життя індусів, – розповідає художниця. – Це і романтичні танцівниці на фоні руїн стародавніх храмів, і жінки, що виконують тяжку повсякденну роботу – для мене все це вкладається в поетичне бачення прекрасної, неймовірної Індії”.
Картини тернополянки – як іллюстрація непростої людської долі, багатої враженнями і щедрої на випробування. Колекція, в яку Галина вклала душу і всю свою любов до світу, відбражає і всі академічні вміння, яких набула вона ще студенткою у Львові, і її сміливі експерименти, на які надихнули тривалі подорожі по Азії. В них і захоплення перед казковим екзотичним світом, і туга за рідними краєвидами. 
СВІТ ТІСНИЙ. Родина Чодхарі обухівцям не чужа: в нашому містечку вона має друзів, з якими познайомилася в 2011-му через сайт мандрівників couchsurfing.com (приймала їх у себе в Делі, та й регулярно приймає українців-мандрівників). Два роки тому влітку, відвідуючи Тернопіль, чоловік Галини Сатьяврат Чодхарі побував і в Обухові. З цікавістю розглядав фото періоду Другої світової, милувався зеленими пейзажами і надихатися не міг чистим повітрям (порівняно з делійським смогом у нас тут рай). “В Обухові дуже багато простору, площ і клумб. У нас в Індії жодного клаптика землі вільного не лишається – забудовано чи заселено, а тут така воля”, – такі враження лишилися у нього про наше містечко. Сподіваємося, настане день, коли Галина матиме можливість продемонструвати свою колекцію і нам.
Сергій Милославський
